Апостиль та консульська легалізація: у чому різниця?

Апостиль та консульська легалізація пов’язані з наданням законності документам для подальшого їх використання на території іншої держави. Які між ними існують суттєві відмінності?

Що таке апостиль?
Проставлення печатки апостиль здійснюється за спрощеною процедурою.

Для апостилювання документів, що видаються органами юстиції та судами, а також документів, що оформляються нотаріусами України, треба звернутися до будь-якого регіонального відділу Міністерства Юстиції України.

Проставлення апостиля здійснюється за заявою особи, яка подає такі документи.

При подачі документів заявнику необхідно пред’явити посадовій особі регіонального органу Міністерства юстиції України документ, що посвідчує особу, та подати:
оригінал документа, на якому необхідно проставляється проставити печатку апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
документ про оплату державної послуги з проставлення апостиля.
Проставлення апостиля здійснюється у срок 2 робочих днів.

Що таке легалізація?

Консульська легалізація документа передбачає здійснення більшої кількості кроків і займає набагато більше часу, від двох тижнів. Консульську легалізацію документів здійснює Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України.
Оригінали офіційних документів, видані органами ДРАЦС, попередньо засвідчуються у регіональних органах Управління державної реєстрації тієї області, де вони були видані.

Документи, засвідчені або видані нотаріусами, мають бути належним чином попередньо оформлені у Міністерстві юстиції України, в Департаменті державної реєстрації та нотаріату.

Останній крок легалізації відбувається у Департаменті консульської служби, потім, офіційні документи повинні бути засвідчені в дипломатичному представництві тієї країни, де вони будуть використовуватись.

Як дізнатися чи підлягає документ легалізації та чи можливо на ньому проставити апостиль?

Все залежить від того, чи приєдналася країна, в якій він надалі буде використовуватися, до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів

Такий документ може використовуватися на території будь-якої країни, що ратифікувала Конвенцію.

При цьому існують й країни, які не вимагають ані консульської легалізації, ані проставлення апостиля;
Це країни, що застосовують Мінську конвенцію (Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Грузія) або ж ті, що уклали з Україною двосторонній договір про правову допомогу у цивільних справах (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Чехія, Сербія).